AVI

AVI створили для відтворення з жорсткого диска настільного комп’ютера на початку дев’яностих, і це відчувається досі. У нього немає поняття потокового відтворення, немає нормального способу описати доріжку субтитрів, немає місця для глав, а ще є проблема зі змінним бітрейтом звуку, через яку ціле десятиліття з’являлися файли, де звук поступово розходиться із зображенням по ходу фільму.

Тоді це не мало жодного значення, а тепер має значення все. Кожен контейнер, що з’явився пізніше, — MP4, Matroska, WebM — існує почасти саме через те, чого не вмів AVI.

Зате в нього була повсюдність. Приблизно п’ятнадцять років відеофайл означав файл AVI, тому вони й досі становлять основну масу того, що знаходиться на старих зовнішніх дисках, у давно забутих папках завантажень і на дисках, які записували ще до появи стримінгових сервісів.

Apple ніколи не підтримувала AVI з ентузіазмом — QuickTime міг відкрити деякі такі файли за наявності потрібного компонента. Екосистема цих компонентів померла разом із QuickTime 7, а сучасна macOS взагалі не постачається з демультиплексором AVI. В iOS його не було ніколи.

Друга половина проблеми — кодек. Навіть система, готова прочитати контейнер, знайшла б усередині DivX або XviD, а Apple не постачає декодер і для MPEG-4 Part 2. Тож AVI провалюється двічі, і саме тому відкрити його здатен лише повноцінний програмний стек декодування.

Тому ж конвертація AVI зазвичай повільна. На відміну від MKV, де потоки всередині зазвичай уже сумісні з MP4 і їх можна просто перемаркувати, відео з AVI справді доводиться декодувати й перекодовувати заново. Готуйся почекати по-справжньому — і до невеликої втрати якості.